Герой України, наш земляк, який родом із Хрипівки Городнянського району, Левко Лук'яненко звернувся до Надії Савченко, української льотчиці, яка голодує в російському СІЗО.
Дорога Надіє!
Славно дочко української нації!
Особиста відповідальність за долю України змусила Тебе, сміливу і рішучу стати на захист своєї Батьківщини. Спокон віків захист рідного краю від зовнішнього ворога вважали і вважають благородною лицарською справою, гідною похвали і національної слави.
В боях за Україну впродовж уже майже півтора року згинули тисячі патріотів України, інші караються у московських камерах і полоні сепаратистів, яких щедро підкидає нам Кремль.
Імена патріотів золотими літерами будуть вписані в історію нашої держави. Визначне місце у цій славній історії належатиме і Тобі. Нечесним способом, за підробленими звинуваченнями, вороги тримають Тебе у імперській камері. Вони мстять Тобі за патріотизм і рішучу відсіч всієї нації. Вони ніяк не можуть зрозуміти української душі, незламності духу, любові до української землі і рідної мови. Вони утримують Тебе не за вбивство, бо доказано, що його не було, вони катують Тебе за Дух Твій, за Твою любов до України, її мови та її народу. А в той час більше 50 мільйонів українців світу наповнюються гордістю, бо в особі Надії Савченко бачать спроможність української нації подолати рабство колоніальної доби.
У твоєму віці, у 33 роки, мене московська імперія присудила до страти за прагнення вивести Україну з-під влади Москви на підставі Конституції СРСР та УРСР. Право записане і права не було — на такому лукавстві московити будували велику імперію. Вони не знають честі, не знають шляхетності. Жодної людської гідності вони не визнають у своїх супротивників і ворогів.
Того, дорога Надіє, вони не оцінять величного Твого духу, коли Ти помреш від голоду. Того задля збільшення можливості майбутньої боротьби
П Р О Ш У
Тебе припинити голодування. Ти більше зробиш для України жива, ніж зробить Україні пам‘ять про цей твій подвиг.
Обнімаю Тебе — Левко Лук‘яненко
